Звіт до лаб #3 (Технічна хімія 2 курс)

Мета роботи: Навчитися визначати основні параметри нафтопродукту : густина, в’язкість, температура застигання палива.

Завдання: Встановити в’язкість запропонованого зразка мастила, та густину паливного компоненту.

Теоретична частина

Густина
Плотность принадлежит к числу наиболее распространенных показателей, определяемых для нефтепродуктов. Метод применяется для определения плотности нефти и нефтепродуктов ареометром для нефти.

Вязкость
Измерение вязкости в данной работе производят с помощью прибора – анализатора «компаратор» , пробор представлен 9 колбами на 5 мл  - 8 из них запаяны и содержат эталонные масла  с известной вязкостью внутри колбы находится колиброванный  стальной шарик. Эталонное масло имеет определенное значение плотности. В 9 колбу заправляют исследуемый образец и стальной шарик. Выдерживают образец для выравнивания температурных условий .

Температура застигання та текучесть

 За температуру застывания принимают условно ту температуру, при которой налитый в пробирку стандартных размеров нефтепродукт при охлаждении застывает настолько, что при наклоне ее на 45^о уровень жидкости остается неподвижным в течение 1 мин.   Предел подвижности (текучести) - это та температура, при которой продукт еще сохраняет подвижность и может вытекать из сосуда стандартной формы.

Метод А. Определение температуры текучести.

закріплення та потім фіксуємо прилад зі зразками паралельно підлоги 

4. Фіксуємо між якими номерами еталонних мастил зупиняється шарик у дослідному зразку, та по таблиці знаходимо значення в’язкості.________________________

Дослід 2: густина паливного компоненту

Мета досліду: Визначити густину паливного компоненту

Прибори: ареометр, мірний циліндр на 200 мл

Реактиви: дослідний зразок мастила  (або палива)

Порядок виконання

1 Відбираємо дослідну пробу палива, витримуємо 3-5 хв при температурі навколишнього середовища

2  Наповнюємо зразком мірний циліндр, та занурюємо у пробу ареометр

3 Фіксуємо вимірювання, та користуючись таблицею перерахунку густини палива при температурному показнику  20^о С  робимо розрахунок

Формула для розрахунку:

розрахунок :

Дослід 3  Визначення температури текучості та температури застигання

Мета досліду: Визначити температуру текучості паливного компоненту

Прибори: пробірка, водяна баня, термометр

Реактиви: дослідний зразок мастила  (або палива)

Порядок виконання

1        Пробірку заповнюють маслом (дослідний зразок)

2        Охолоджують у бані при температурі середовища бані  від -1 до +2^оС

В пробирку наливают светлое масло до уровня. Вставляют пробирку в муфту. Температуру в охлаждающей бане поддерживают от -1 до +2^оС. Устанавливают муфту с пробиркой в охлаждающую смесь. Начиная с температуры на 9^о выше предполагаемой Т_тек через каждые 3^о проверяют подвижность масла. Испытание продолжают до того момента, при котором масло не течет, если сосуд находится в горизонтальном положении.

Метод Б. Определение температуры застывания.

Пробирку с продуктом и термометром укрепляют в муфте, помещают в сосуд с охлаждающей смесью. При достижении предполагаемой температуры застывания пробирку наклоняют под углом 45^о и, не вынимая ее из охлаждающей смеси, держат так в течение 1 мин. Вынимают пробирку с муфтой из бани и смотрят, не сместился ли мениск. Если мениск сместился, то испытание повторяют при температуре ниже предыдущей на 4^оС.

Практична частина

Дослід 1: в’язкість  паливного компоненту

Мета досліду: Визначити в’язкість  паливного компоненту

Прибори: в’язкозиметр, сталей шарик, колбочка

Реактиви: еталонні мастила, дослідний зразок мастила

Порядок виконання

1. У дев’яту колбу заправляємо дослідний зразок мастила

2. Поміщуємо у дослідний зразок сталей шарик, та закриваємо колбочку

3        3. Колбочку з дослідним зразком поміщуємо у компаратор до еталонних мастил, витримуємо 3-5 хв. Для вирівнювання температури дослідного зразка та еталонних мастил, перевертаємо прибор на 180° навколо осі 

4        Починаючи з температури на 9^овище ніж можлива температура текучості через кожні 3 хв перевіряють рухомість мастила

5        Вимірюють до той температури коли мастило при горизонтальному розташуванні пробірки втрачає рухомість  ____________________________

Загальний висновок:

Контрольні питання.

1. Які параметри палива забезпечують нормальну прокачку палива через  паливну систему?

2. Від якого зовнішнього фактору залежить густина палива?

3. Як пов’язані густина та температура застигання для палива?

4. Як вище перелічені параметри відіб’ються на роботі двигуна?

Література.

1. Справочник по элементарной химии. Пилипенко А.Т., Починок В.Я., Середа И.П.. Киев: «Наукова думка», 1985.С. 114-118.

2. Глинка «Общая химия».

 3. Паховом Ю.А. и др. Топливо и топливные системы судовых дизелей. М.: „РКонсульт”, 2004. – 494 с. ил.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І  НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

МОРЕХІДНИЙ КОЛЕДЖ ТЕХНІЧНОГО ФЛОТУ

ОДЕСЬКОЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ МОРСЬКОЇ АКАДЕМІЇ

Звіт до лабораторної роботи №  3

Тема: Технічний аналіз нафтопродуктів

Виконав курсант 2-го курсу

Спец. «Експлуатація суднових енергетичних установок»

             Група ______________________________

___________________________________

Одеса  20